роззброюватися
РОЗЗБРОЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЗБРОЇТИСЯ, оюся, оїшся, док. 1. Знімати з себе зброю; звільнятися від зброї.
2. перен. Втрачати силу волі, відмовлятися від здійснення своїх намірів, думок і т. ін. Керуючись вказівками Леніна, Комуністична партія України терпляче виховувала вихідців із інших партій в дусі марксизму-ленінізму, ведучи одночасно рішучу боротьбу проти дворушників, які не роззброїлися (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 43); - Добра від нього не було й не буде. Думаєш, він роззброївся? На словах! А потайки на кожного з нас діло веде (Гончар, Тронка, 1963, 208).
3. тільки недок. Пас. до роззброювати. Центральна Рада, відчуваючи наближення кінця, прагнула ослабити народні маси, роз'єднати їх. З цією метою, зокрема, роззброювались і висилались з України революційно настроєні фронтові частини (Рад. літ-во, 3, 1957, 6).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззброююся | роззброюємося |
2 особа | роззброюєшся | роззброюєтеся |
3 особа | роззброюється | роззброюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззброюватимуся | роззброюватимемося |
2 особа | роззброюватимешся | роззброюватиметеся |
3 особа | роззброюватиметься | роззброюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роззброювався | роззброювалися |
Жіночий рід | роззброювалася | |
Середній рід | роззброювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззброюймося | |
2 особа | роззброюйся | роззброюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роззброюючись | |
Минулий час | роззброювавшись |