роззброєння
РОЗЗБРОЄННЯ, я, с. Дія за знач. роззброїти. Він іще в поїзді з розповідей подорожніх дізнався був про роззброєння саперного батальйону в Славгороді (Головко, II, 1957, 439); Найважливішим складовим елементом політики мирного співіснування є боротьба за загальне і повне роззброєння (Ком. Укр., 9, 1963, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | роззброєння | роззброєння |
Родовий | роззброєння | роззброєнь |
Давальний | роззброєнню | роззброєнням |
Знахідний | роззброєння | роззброєння |
Орудний | роззброєнням | роззброєннями |
Місцевий | на/у роззброєнні | на/у роззброєннях |
Кличний | роззброєння | роззброєння |