розкошлати
РОЗКОШЛАТИ, аю, аєш, док., перех. Розтріпати, зробити кошлатим; // Скуйовдити (волосся). Увійшов чорнявий його товариш, скинувши з голови на стіл картуз свій, по-молодецькому розкошлавши рукою своє чорне густе волосся (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 354); Вітек знову розкошлав чуб і розправив борти студентської тужурки (Смолич, Світанок.., 1953, 398).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкошлаю | розкошлаємо |
2 особа | розкошлаєш | розкошлаєте |
3 особа | розкошлає | розкошлають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкошлав | розкошлали |
Жіночий рід | розкошлала | |
Середній рід | розкошлало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкошлаймо | |
2 особа | розкошлай | розкошлайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розкошлавши |