розкошлатитися
РОЗКОШЛАТИТИСЯ, ачуся, атишся, док., розм. Стати розкошланим, скуйовдженим (про волосся). Ще більше почорнів [Дмитро Килигей], засмаг на вітрах, брови розкошлатились... (Гончар, II, 1959, 441); Навколо високого чола розкошлатився чорний чуб, запали й побілілі смагляві щоки (Стельмах, II, 1962, 247).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкошлачуся | розкошлатимося |
2 особа | розкошлатишся | розкошлатитеся |
3 особа | розкошлатиться | розкошлатяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкошлатився | розкошлатилися |
Жіночий рід | розкошлатилася | |
Середній рід | розкошлатилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкошлатьмося | |
2 особа | розкошлаться | розкошлатьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розкошлатившись |