розкраюваний
РОЗКРАЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розкраювати. Воно [небо] майже не відбивається у воді, розкраюваній ударами весел (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкраюваний | розкраювана | розкраюване | розкраювані |
Родовий | розкраюваного | розкраюваної | розкраюваного | розкраюваних |
Давальний | розкраюваному | розкраюваній | розкраюваному | розкраюваним |
Знахідний | розкраюваний, розкраюваного | розкраювану | розкраюване | розкраювані, розкраюваних |
Орудний | розкраюваним | розкраюваною | розкраюваним | розкраюваними |
Місцевий | на/у розкраюваному, розкраюванім | на/у розкраюваній | на/у розкраюваному, розкраюванім | на/у розкраюваних |