розкріпачувати
РОЗКРІПАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРІПАЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. іст. Звільняти від кріпацтва. Одні твердили, що до знищення кріпацтва треба йти мирним шляхом, інші, навпаки, доводили, що цар і поміщики не згодяться добровільно розкріпачити селян і дати їм землю (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 37).
2. перен. Звільняти кого-небудь від будь-якої залежності, від утисків, гніту. Жовтнева соціалістична революція розкріпачила жінку, забезпечила їй повну рівноправність у політичному і громадському житті (Літ. газ., 19.III 1957, 1); // Робити що-небудь вільним, непідвладним. Соціалізм докорінно змінив мету суспільного виробництва, розкріпачив працю, перетворив її на вільну і творчу (Кош. Укр., 9, 1967, 50): // Створювати умови, можливості для вільного, безперешкодного розвитку чого-небудь. Дедалі зростаючий конфлікт між продуктивними силами і виробничими відносинами владно ставить перед людством завдання - розірвати прогнилу капіталістичну оболонку, розкріпачити могутні продуктивні сили, створені людиною (Програма КПРС, 1961, 6).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкріпачую | розкріпачуємо |
2 особа | розкріпачуєш | розкріпачуєте |
3 особа | розкріпачує | розкріпачують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкріпачуватиму | розкріпачуватимемо |
2 особа | розкріпачуватимеш | розкріпачуватимете |
3 особа | розкріпачуватиме | розкріпачуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкріпачував | розкріпачували |
Жіночий рід | розкріпачувала | |
Середній рід | розкріпачувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкріпачуймо | |
2 особа | розкріпачуй | розкріпачуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкріпачуючи | |
Минулий час | розкріпачувавши |