розлоги
РОЗЛОГИ, ів, мн. (одн. розліг, розлог, логу, ч.). Широкий, відкритий простір; широчінь. Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти?.. А ці розлоги, що розкинулись ген-ген горами та долинами, скільки оком захопиш! .. Адже то панське!.. (Коцюб., І, 1955, 111); Скоро протряхне, чорноземля затужавіє, сівачі вийдуть в поле на ясний розлог, обшир ... (Горд., Дівчина .., 1954, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розлоги | |
Родовий | розлогів | |
Давальний | розлогам | |
Знахідний | розлоги | |
Орудний | розлогами | |
Місцевий | на/у розлогах | |
Кличний | розлоги |