розліплений
РОЗЛІПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розліпити. На стіні естради і ще в двох-трьох місцях розліплені свіжі афіші (Коч., II, 1956, 65); Листівки, розліплені невідомими однодумцями, були.. віддруковані на машинках (Гончар, IV, 1960, 81).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розліплений | розліплена | розліплене | розліплені |
Родовий | розліпленого | розліпленої | розліпленого | розліплених |
Давальний | розліпленому | розліпленій | розліпленому | розліпленим |
Знахідний | розліплений, розліпленого | розліплену | розліплене | розліплені, розліплених |
Орудний | розліпленим | розліпленою | розліпленим | розліпленими |
Місцевий | на/у розліпленому, розліпленім | на/у розліпленій | на/у розліпленому, розліпленім | на/у розліплених |