розпаношитися
РОЗПАНОШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм. 1. заст. Почати жити по-панськи, перейнявши панські звички та манери; запаніти.
2. Почати надто зухвало, пихато поводитися. Він направду дуже вже розпаношився, за панською спиною робив, що хотів, і дуже допік людям (Хотк., Довбуш, 1965, 135); [Публій:] В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу.. Що ніби розпаношилась у тебе якась рабиня... (Л. Укр., III, 1952, 172).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпаношуся | розпаношимося |
2 особа | розпаношишся | розпаношитеся |
3 особа | розпаношиться | розпаношаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпаношився | розпаношилися |
Жіночий рід | розпаношилася | |
Середній рід | розпаношилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпаношімося | |
2 особа | розпаношись | розпаношіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розпаношившись |