розплодження
РОЗПЛОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розплодити і розплодитися. Дичину можна стріляти, але й треба разом з тим створювати умови для її швидкого розплодження (Ком. Укр., 8, 1966, 29).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розплодження | розплодження |
Родовий | розплодження | розплоджень |
Давальний | розплодженню | розплодженням |
Знахідний | розплодження | розплодження |
Орудний | розплодженням | розплодженнями |
Місцевий | на/у розплодженні | на/у розплодженнях |
Кличний | розплодження | розплодження |