розрізаний
РОЗРІЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрізувати. Навкруги поле, розрізане шляхом і столітніми деревами (Коцюб., II, 1955, 235); По розрізаній коліями дорозі бігли струмки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 132); // у знач. прикм. Коли отаке трусне на другий день після операції, то навряд чи буде то гаразд для розрізаного сустава (Л. Укр., V, 1956, 227).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розрізаний | розрізана | розрізане | розрізані |
Родовий | розрізаного | розрізаної | розрізаного | розрізаних |
Давальний | розрізаному | розрізаній | розрізаному | розрізаним |
Знахідний | розрізаний, розрізаного | розрізану | розрізане | розрізані, розрізаних |
Орудний | розрізаним | розрізаною | розрізаним | розрізаними |
Місцевий | на/у розрізаному, розрізанім | на/у розрізаній | на/у розрізаному, розрізанім | на/у розрізаних |