розточений
РОЗТОЧЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розточити1; // розточено, безос. присудк. сл. На ньому [тракторі] немає живого місця - ту деталь зварено електрикою, ту припасовано з іншої системи, ту знято з танка, ту розточено (Ю. Янов., II, 1954, 134).
РОЗТОЧЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розточити2.
РОЗТОЧЕНИЙ3, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розточити3. Ріпники і про те розказували, як хорі їх товариші умирали.., розточені червами (Фр., V, 1951, 300).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розточений | розточена | розточене | розточені |
Родовий | розточеного | розточеної | розточеного | розточених |
Давальний | розточеному | розточеній | розточеному | розточеним |
Знахідний | розточений, розточеного | розточену | розточене | розточені, розточених |
Орудний | розточеним | розточеною | розточеним | розточеними |
Місцевий | на/у розточеному, розточенім | на/у розточеній | на/у розточеному, розточенім | на/у розточених |