розточення
РОЗТОЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розточити1, розточувати1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розточення | розточення |
Родовий | розточення | розточень |
Давальний | розточенню | розточенням |
Знахідний | розточення | розточення |
Орудний | розточенням | розточеннями |
Місцевий | на/у розточенні | на/у розточеннях |
Кличний | розточення | розточення |