розхрабритися
РОЗХРАБРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Набратися хоробрості, сміливості; насмілитися. Розприндився і розхрабрився [Тури] І на Троянців полетів (Котл., І, 1952, 284); Сева не вгамовувався. Він навіть розхрабрився до того, що схопився лівою рукою за Василів піджак (Хижняк, Невгамовна, 1961, 168).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розхрабрюся | розхрабримося |
2 особа | розхрабришся | розхрабритеся |
3 особа | розхрабриться | розхрабряться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розхрабрився | розхрабрилися |
Жіночий рід | розхрабрилася | |
Середній рід | розхрабрилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розхрабрімося | |
2 особа | розхрабрися | розхрабріться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розхрабрившись |