розцвічувати
РОЗЦВІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЦВІТИТИ, ічу, ітиш, док., перех. 1. Фарбувати в яскраві або різноманітні кольори, робити барвистим. Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (Бажан, І, 1946, 174); // Надавати чому-небудь яскравості, барвистості. Червоні разки трасуючих куль розцвітили небозвід (Донч., III, 1956, 421); // Прикрашати чим-небудь яскравим, різнобарвним (прапорами, вогнями і т. ін.). Розцвітили вулиці вогнями.
2. перен. Надавати чому-небудь більшої виразності, краси; прикрашати. Здатністю розцвічувати свою мову приказками, прислів'ями та влучними порівняннями відзначалася мати Семенова - прабабка Олександра Довженка (Вітч., 9, 1964, 126); Заньковецька одразу осягала образ в цілому, підкреслювала головне і розцвічувала роль найтоншими нюансами (Мист., 6, 1966, 33); Гришко взагалі не боявся імпровізувати. А цього разу прямо-таки з почуттям художнього такту й міри розцвітив сухувате повідомлення чергового лікаря на п'ятихвилинці та його стислий запис в історії хвороби (Шовк., Людина.., 1962, 342).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розцвічую | розцвічуємо |
2 особа | розцвічуєш | розцвічуєте |
3 особа | розцвічує | розцвічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розцвічуватиму | розцвічуватимемо |
2 особа | розцвічуватимеш | розцвічуватимете |
3 особа | розцвічуватиме | розцвічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розцвічував | розцвічували |
Жіночий рід | розцвічувала | |
Середній рід | розцвічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розцвічуймо | |
2 особа | розцвічуй | розцвічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розцвічуючи | |
Минулий час | розцвічувавши |