розцяцькований
РОЗЦЯЦЬКОВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розцяцькувати. Підійшов [боярин] до краю помосту і сперся на розцяцькований візерунками посох (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 221); Вона дістає пластинку, повертає грамофонну трубу, розцяцьковану під квітку крученого панича (Шиян, Баланда, 1957, 44); Маруся розцяцькована, як екзотичний птах, і їй щиро заздрять усі навколо (Коп., Вибр., 1953, 358).
2. у знач. прикм. У строкато прикрашеному одязі. Перед ним відчиняються високі, мов шибениця, двері, а при них на мить завмирає розцяцькований лакей (Стельмах, Хліб.., 1959, 391).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розцяцькований | розцяцькована | розцяцьковане | розцяцьковані |
Родовий | розцяцькованого | розцяцькованої | розцяцькованого | розцяцькованих |
Давальний | розцяцькованому | розцяцькованій | розцяцькованому | розцяцькованим |
Знахідний | розцяцькований, розцяцькованого | розцяцьковану | розцяцьковане | розцяцьковані, розцяцькованих |
Орудний | розцяцькованим | розцяцькованою | розцяцькованим | розцяцькованими |
Місцевий | на/у розцяцькованому, розцяцькованім | на/у розцяцькованій | на/у розцяцькованому, розцяцькованім | на/у розцяцькованих |