розцінювати
РОЗЦІНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЦІНИТИ, ціню, ціниш, док., перех. 1. Оцінювати щось, визначати вартість, ціну чого-небудь.
2. перен. Сприймати кого-, що-небудь, ставитися до когось, чогось певним чином. - Невже мене в моєму ж колективі розцінюють як людину з непостійним характером? (Збан., Малин. дзвін, 1958, 389); Інженер Гайовий був ентузіастом механізації. Все, що діялося в Каховці, він розцінював під цим кутом зору (Жур., Вечір.., 1958, 143); [Віктор:] Уявляю собі, як розцінить статтю наш редактор! (Лев., Нові п'єси, 1956, 28).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розцінюю | розцінюємо |
2 особа | розцінюєш | розцінюєте |
3 особа | розцінює | розцінюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розцінюватиму | розцінюватимемо |
2 особа | розцінюватимеш | розцінюватимете |
3 особа | розцінюватиме | розцінюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розцінював | розцінювали |
Жіночий рід | розцінювала | |
Середній рід | розцінювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розцінюймо | |
2 особа | розцінюй | розцінюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розцінюючи | |
Минулий час | розцінювавши |