розчаровуватися
РОЗЧАРОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЧАРУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Відчувати розчарування ким-, чим-небудь.- Скажи, хіба ти ніколи не розчаровувалась у людях? (Донч., V, 1957, 338); Опришки.. розчарувалися, не найшовши сподіваних скарбів (Фр., VІІІ, 1952, 204); Йшла [Галя], як людина, що розчарувалась в усьому на світі й бреде, невідомо куди і для чого (Збан., Між.. людьми, 1955, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчаровуюся | розчаровуємося |
2 особа | розчаровуєшся | розчаровуєтеся |
3 особа | розчаровується | розчаровуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчаровуватимуся | розчаровуватимемося |
2 особа | розчаровуватимешся | розчаровуватиметеся |
3 особа | розчаровуватиметься | розчаровуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчаровувався | розчаровувалися |
Жіночий рід | розчаровувалася | |
Середній рід | розчаровувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчаровуймося | |
2 особа | розчаровуйся | розчаровуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розчаровуючись | |
Минулий час | розчаровувавшись |