розчерк
РОЗЧЕРК, у, ч. Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу при письмі. *Образно. Ламаним розчерком вогню мигнула блискавка (Грим., Кавалер.., 1955, 57); // Риска, завиток, яким закінчується підпис. Завідувач районним відділом народної освіти підписався з розчерком (Коп., Вибр., 1948, 164).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розчерк | розчерки |
Родовий | розчерку | розчерків |
Давальний | розчеркові, розчерку | розчеркам |
Знахідний | розчерк | розчерки |
Орудний | розчерком | розчерками |
Місцевий | на/у розчерку | на/у розчерках |
Кличний | розчерку | розчерки |