рольник
РОЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує рол (у 3 знач.) і керує процесом розмелювання волокнистих матеріалів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рольник | рольники |
Родовий | рольника | рольників |
Давальний | рольникові, рольнику | рольникам |
Знахідний | рольника | рольників |
Орудний | рольником | рольниками |
Місцевий | на/у рольнику, рольникові | на/у рольниках |
Кличний | рольнику | рольники |