ростинка
РОСТИНКА, и, ж., заст. Зменш.-пестл. до ростина. Не рвуть [дівчата] квіток співучих, та зривають Із кождої ростинки по листку І бережно у кошики складають (Фр., XI, 1952, 292); Великий ліс, що задержався коло села, виглядав поважно і стурбовано, і лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі, зеленілась якась витривала ростинка на землі (Коб., II, 1956, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ростинка | ростинки |
Родовий | ростинки | ростинок |
Давальний | ростинці | ростинкам |
Знахідний | ростинку | ростинки |
Орудний | ростинкою | ростинками |
Місцевий | на/у ростинці | на/у ростинках |
Кличний | ростинко | ростинки |