рядочок
РЯДОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до рядок. Край села за містком.. спадає в ярок вузенька вуличка. Вона вибігає до рядочка верб (Стельмах, II, 1962, 44); Читати не можна було, руки тремтіли і літери підстрибували - два рядочки, нашвидку написані синім олівцем (Голов., Тополя.., 1965, 7); Степ.. милував зір ніжними, ледь помітними на рудуватому грунті рядочками (Хор., Ковила, 1960, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рядочок | рядочки |
Родовий | рядочка | рядочків |
Давальний | рядочкові, рядочку | рядочкам |
Знахідний | рядочок | рядочки |
Орудний | рядочком | рядочками |
Місцевий | на/у рядочку | на/у рядочках |
Кличний | рядочку | рядочки |