рятівничий
РЯТІВНИЧИЙ, а, е. Те саме, що рятівний 2. Прохор виринув попереду, одрізавши йому [Карпові] шлях до рятівничого берега (Шиян, Баланда, 1957, 153); Інженер зорганізував рятівничу команду з дачників.. Віддавши відповідні розпорядження, кинувся сам у вогонь - рятувати машини (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 309).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рятівничий | рятівнича | рятівниче | рятівничі |
Родовий | рятівничого | рятівничої | рятівничого | рятівничих |
Давальний | рятівничому | рятівничій | рятівничому | рятівничим |
Знахідний | рятівничий, рятівничого | рятівничу | рятівниче | рятівничі, рятівничих |
Орудний | рятівничим | рятівничою | рятівничим | рятівничими |
Місцевий | на/у рятівничому, рятівничім | на/у рятівничій | на/у рятівничому, рятівничім | на/у рятівничих |