різкуватий
РІЗКУВАТИЙ, а, е. Трохи різкий (у 1-5 знач.). Придорожні клени серед настовбурченого віття намагалися зберегти денне тепло, яке поступово розмивалося свіжістю, різкуватою переднічною вологою... (Гуц., Скупана.., 1965, 22); Різкуватий далекий голос співав весільну пісню (Ю. Янов., IV, 1959, 134); - Бачите, Оппі, він різкуватий, і ви не повинні ображатися (Рибак, Час.., 1960, 660).
Різкувате слово - що-небудь сказане дещо категорично або грубувато. - Я добре знаю твій характер, Маріє Іванівно, - відповів Ляшенко, - тому й дозволяю собі сказати ці, може, трохи різкуваті слова (Собко, Справа.., 1959, 91).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різкуватий | різкувата | різкувате | різкуваті |
Родовий | різкуватого | різкуватої | різкуватого | різкуватих |
Давальний | різкуватому | різкуватій | різкуватому | різкуватим |
Знахідний | різкуватий, різкуватого | різкувату | різкувате | різкуваті, різкуватих |
Орудний | різкуватим | різкуватою | різкуватим | різкуватими |
Місцевий | на/у різкуватому, різкуватім | на/у різкуватій | на/у різкуватому, різкуватім | на/у різкуватих |