різноголосий
РІЗНОГОЛОСИЙ, а, е. 1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням. У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (Панч, І, 1956, 308); Перекликались різноголосими сиренами автомашини (Жур., Вечір.., 1958, 398).
2. Який звучить на різні голоси. По майдану з краю в край покотилося різноголосе, гучне «ура» (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 355); У залі стояв безладний різноголосий і різноязикий гомін (Кол., Терен.., 1959, 179); // Негармонійний, незлагоджений (про спів, розмову і т. ін.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | різноголосий | різноголоса | різноголосе | різноголосі |
Родовий | різноголосого | різноголосої | різноголосого | різноголосих |
Давальний | різноголосому | різноголосій | різноголосому | різноголосим |
Знахідний | різноголосий, різноголосого | різноголосу | різноголосе | різноголосі, різноголосих |
Орудний | різноголосим | різноголосою | різноголосим | різноголосими |
Місцевий | на/у різноголосому, різноголосім | на/у різноголосій | на/у різноголосому, різноголосім | на/у різноголосих |