різьбяр
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); * Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письмен. зблизька, 1958, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | різьбяр | різьбярі |
Родовий | різьбяра | різьбярів |
Давальний | різьбяреві, різьбяру | різьбярам |
Знахідний | різьбяра | різьбярів |
Орудний | різьбярем | різьбярами |
Місцевий | на/у різьбярі, різьбяру, різьбяреві | на/у різьбярах |
Кличний | різьбяру | різьбярі |