самодержавство
САМОДЕРЖАВСТВО, а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи - самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. Намагання Карла І відновити самодержавство викликало обурення буржуазії і нового дворянства (Нова іст., 1956, 8); Російська соціал-демократична робітнича партія ставить своїм найближчим політичним завданням повалення царського самодержавства і заміну його республікою на основі демократичної конституції.. (Ленін, 6, 1969, 193); // Необмежена влада самодержця. Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 8, 1970, 334); // Царський уряд. Самодержавство царя вело відчайдушну боротьбу проти запровадження представницьких установ у Росії (Ленін, 20, 1971, 4); Скинення царя і самодержавства ми, вчителі, селянські сини, чиновники дев'ятого класу, зустріли з величезною стихійною радістю (Довж., І, 1958, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самодержавство | самодержавства |
Родовий | самодержавства | самодержавств |
Давальний | самодержавству | самодержавствам |
Знахідний | самодержавство | самодержавства |
Орудний | самодержавством | самодержавствами |
Місцевий | на/у самодержавстві | на/у самодержавствах |
Кличний | самодержавство | самодержавства |