самодіючий
САМОДІЮЧИЙ, а, е. Який діє автоматично; автоматичний. Самодіючі апарати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самодіючий | самодіюча | самодіюче | самодіючі |
Родовий | самодіючого | самодіючої | самодіючого | самодіючих |
Давальний | самодіючому | самодіючій | самодіючому | самодіючим |
Знахідний | самодіючий, самодіючого | самодіючу | самодіюче | самодіючі, самодіючих |
Орудний | самодіючим | самодіючою | самодіючим | самодіючими |
Місцевий | на/у самодіючому, самодіючім | на/у самодіючій | на/у самодіючому, самодіючім | на/у самодіючих |