священнодійство
СВЯЩЕННОДІЙСТВО, а, с. 1. рел. Церковний обряд; відправа, служба.
2. перен. Виконання якої-небудь справи з особливою урочистістю і поважністю, як обряду. Бій для Васі був якимось священнодійством, ради якого башкир не давав пощади ні собі, ні своїм підлеглим (Гончар, III, 1959, 188); Синявін надто ревниво ставився до музики, як до священнодійства (Ле, Міжгір'я, 1953, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | священнодійство | священнодійства |
Родовий | священнодійства | священнодійств |
Давальний | священнодійству | священнодійствам |
Знахідний | священнодійство | священнодійства |
Орудний | священнодійством | священнодійствами |
Місцевий | на/у священнодійстві | на/у священнодійствах |
Кличний | священнодійство | священнодійства |