середняцький
СЕРЕДНЯЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до середняк 1. Відомо, що з приходом Радянської влади, після передачі землі селянам і допомоги держави бідноті, середняцький прошарок селянства на Україні збільшився до 1929 року проти 1917-го у два з половиною раза (Ком. Укр., 11, 1968, 63); // Який складається із середняків. - Ти, Павле, забуваєш, що село наше переважно бідняцьке та середняцьке (Мик., II, 1957, 355); // Який походить із середняків. Ярошенко і Мусія прихопив із собою, ідучи до куркулів. - Ти хоч і середняцький син, та душа в тебе, здається, наша, незаможницька (Речм., Весн. грози, 1961, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | середняцький | середняцька | середняцьке | середняцькі |
Родовий | середняцького | середняцької | середняцького | середняцьких |
Давальний | середняцькому | середняцькій | середняцькому | середняцьким |
Знахідний | середняцький, середняцького | середняцьку | середняцьке | середняцькі, середняцьких |
Орудний | середняцьким | середняцькою | середняцьким | середняцькими |
Місцевий | на/у середняцькому, середняцькім | на/у середняцькій | на/у середняцькому, середняцькім | на/у середняцьких |