сибілянт
СИБІЛЯНТ, а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сибілянт | сибілянти |
Родовий | сибілянта | сибілянтів |
Давальний | сибілянтові, сибілянту | сибілянтам |
Знахідний | сибілянт | сибілянти |
Орудний | сибілянтом | сибілянтами |
Місцевий | на/у сибілянті | на/у сибілянтах |
Кличний | сибілянте | сибілянти |