сиротно
СИРОТНО, СИРІТНО, рідко. Присл. до сиротний, сирітний. Осторонь сиділа Маріка, самотньо, сиротно (Вас., II, 1959, 214); Пошарпані циновки на долівці сирітно щуляться, та з темної стіни ледве впізнати можна портрети (Ле, Міжгір'я, 1953, 203); // у знач. присудк. сл. Листа прислала мати: - Поліг татусь твій на війні. І ти мене покинув... Самій так сиротно мені ... Вертайсь додому, сину! (Воскр., З перцем!, 1957, 354).