скакати
СКАКАТИ, скачу, скачеш і скакаю, скакаєш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; стрибати. Скаче, як теля на мотузку (Укр.. присл.., 1955, 304); Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається (Вовчок, VI, 1956, 271); Василько підігнув праву ногу догори, голову перекривив на лівій бік і скакав на лівій нозі (Март., Тв., 1954, 247); Пси побачили пана.., скачуть на груди (Коцюб., II, 1955, 59); Коники зелені скачуть у траві (Сос., Поезії, 1950, 62); // Стрибком кидатися вниз. По берегах і корчах ситнику й кінської м'яти вигрівалися жаби і скакали з плюскотом у воду (Кобр., Вибр., 1954, 142); - Чим же ви докажете, що її так дуже кохаєте? - Чим же вам довести? Не скакати ж мені з оцієї кручі в море! - сказав Ломицький.- Скакайте, то пойму віри,- сказала Марта Кирилівна (Н.-Лев., VI, 1966, 65); - Вона плигнула за борт. За нею поспішив і я. Ми швидко залишились позаду брига. Люди скакали з нього в море (Ю. Янов., II, 1958, 74); // Стрибком вихоплюватися кудись, на що-небудь. «Я скачу на коня, жену й жену без тями, Почерез поле й ліс, через яри та ями!» (Фр., X, 1954, 205); // Стрибком перехоплюватися на другий бік чого-небудь. Через низький тин усі собаки скачуть (Номис, 1864, № 4077); Пробігає лис голодний, Через пеньки скаче; Аж слухає: десь ворона На гілляці кряче (Рудан., Тв., 1959, 275); Скакав [пастух] за неслухняними телятами босими ногами через рови (Март., Тв., 1954, 177); Невблаганні садові пірати - хлопчаки - падали з яблунь, скакали через огорожу й тікали (Довж., І, 1958, 408); // Падаючи, ударяючись об що-небудь, підстрибувати, підлітати вгору або відлітати вбік. Скакали поліняки на тендері, різав у обличчя вітер (Еллан, II, 1958, 28); // Мерехтіти (про світло, тінь, відблиски та ін.). В кутах хати все дивніше і раптовніше [раптовіше] скакали.. чорні тіні (Хотк., II, 1966, 253); На верболозах скакали рожеві відблиски багаття (Тют., Вир, 1964, 253); Зблиски червоних спалахів скакали плямами на їхніх блідих обличчях (Гончар, III, 1959, 159); // Мигтіти перед очима того, хто швидко їде (про нерухомі предмети). Сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори. Нічого не можна роздивитись. Дерева тільки скачуть і крутяться за тобою, перед тобою (Коцюб., III, 1956, 139).
@ Аж зорі скачуть: а) дуже холодно, морозно; б) уживається на позначення високого ступеня вияву чого-небудь, інтенсивності якоїсь дії тощо. - Ото завели [пісню]. Аж зорі скачуть,- заздро кинув хтось (Кучер, Трудна любов, 1960, 450); Аж іскри з очей скачуть у кого, кому - хтось дуже сердитий, лютий. Такий був [Данило] яросливий, що боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть (Вовчок, І, 1955, 97); Злий іде [Антосьо], аж іскри з очей скачуть: він же йому дасть! (Свидн., Люборацькі, 1955, 169); Гопки скакати див. гопки; На похиле дерево і [всі (всюди і т. ін. )] кози скачуть див. коза; Скакати в гречку див. гречка; Скакати в огонь і в воду за кого, з ким - те саме, що Іти (йти, піти) [і] у вогонь і [у] воду (див. вогонь). Всякий Прокопові сват, І всякий Прокопові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать!.. (Бор., Тв., 1957, 131); Скакати на задніх лапках див. лапка; Скакати по верхах див. верх; Скакати цапа див. цапа; Скакати через пліт див. пліт; Хоч у воду скачи див. вода.
2. Роблячи стрибок, стрибки, переміщатися з одного місця на інше, просуватися далі. Тепер доводилось скакати з каменя на камінь, що були розкидані по дні Боровиці (Н.-Лев., II, 1956, 139); // Бігти, підстрибуючи. Несе, було, на гору відра з водою стара, убога жінка, а за нею чорнявий обшарпаний хлопчик скаче,- чи пізнав би хто Олександру, багату козачку, пишну дівчину? (Вовчок, І, 1955, 34); Олекса Безик виходить з свого подвір'я, за ним по болоті скаче дітвора (Коцюб., II, 1955, 54); // Швидко текти, натикаючись на каміння, уступи і т. ін. (про струмок, річку тощо). Це місце має красу щиро ідилічну.. Вода блищить на сонці; скачуть хвилі по каменях та навівають тиху задуму... (Н.-Лев., II, 1956, 391); Набравшись води дощової, Буйно з узбочин гірських течією могутньою рине [струмок] І у долинах реве бистриною, по спадинах скаче (Зеров, Вибр., 1966, 131); // Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд). Зеленкуваті очі скакали в нього, як жаби понад болотом (Коцюб., II, 1955, 84); - Доброго дня! - по-дорослому вітається він, переступаючи поріг, а очі його так і скачуть по кутках, все помічаючи (Гуц., З горіха.., 1967, 182); // перен. Порушуючи послідовність, переходити від одного до іншого; думати, говорити або робити то одне, то інше. Вона нічого не могла зрозуміти: думки й гадки скакали у неї в голові (Коцюб., І, 1955, 380).
3. Різко коливатися. Іван Іванович теж сидів, наче хмара, й не підводив голови від приладу. Сьогодні в нього щось не ладилось: стрілки скакали, корегувати було трудно (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 694); // Прискорено, швидко битися (про серце). Він тільки тямив, що.. він біжить і чує довкола великий тупіт ніг, і чує у грудях, як скаче серце (Коцюб., II, 1955, 180); У старого серце скаче, Наречена гірко плаче: «В монастир піду я краще, Ніж вінчатись напропаще [напропале]!» (Рильський, Зим. записи, 1964, 79); // Дуже тремтіти (про плечі, пальці тощо). З голосним плачем вона упала в крісло, а він дивився на її плечі, що скакали в риданні (Коцюб., II, 1955, 304); // перен. Несподівано, різко змінюватися. Ціни скачуть; Температура скаче.
4. Бігти навскач, з великою швидкістю (про коней). Злякана коняка, згубивши хазяїна, несамовито скаче полем (Мирний, І, 1954, 359); Вже кінь скаче на луки, чавить копитами траву, аж бризкає із неї сік (Тют., Вир, 1964, 69); // Їхати на коні, на конях навскач, швидко. Перехрестився неборак, Коня найкращого сідлає І скаче в Київ (Шевч., II, 1963, 200); Гайдук скакав, злившись в одне з конем (Панч, Гомон. Україна, 1954, 32); // Швидко пересуватися, їхати (про віз, коляску і т. ін.). Скакав по вулиці звощик [візник], і гнався за ним гуркіт коліс, як божевільний... (Коцюб., II, 1955, 173); Як на морях кораблі безвантажні, хисткі і непевні, Мчать і гойдаються, вітрові й хвилям скоряючись буйним, Так і легка колісниця без бога-керманича скаче, І підкидає візницю, і небом гримить, як порожня (Зеров, Вибр., 1966, 316).
5. що, чого і без додатка, розм. Танцювати. Ой загадали хорошенько іграти [грати], а парубку з дівчиною скакати. «Лучче [краще] я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати» (Сл. Гр.); Підтикався [писар] та й давай вегері скакати перед громадою (Кв.-Осн., II, 1956, 176); Будяк скаче, не вгаває, Підморгне і примовляє: «Оттак, квіти, так!» (Гл., Вибр., 1951, 242); // коло кого, перен. Робити будь-що, намагаючись догодити кому-небудь, дістати згоду на щось і т. ін. Що ж можна знайти образливого в тім, що мене зацікавила ..пані Б.? Що я мусив довго благати, довго скакать коло неї, поки дала дозвіл написати з неї етюд..? (Коцюб., II, 1955, 437); «Я розрушаю в твоїх жилах молоду кров,- не так ти будеш коло мене скакати!» (Фр., III, 1950, 430).
@ Будеш скакати [циганської] халяндри див. халяндра; Скакати під дудку (дудочку) чию - те саме, що Танцювати під дудку (див. дудка). Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл.., 1963, 88); Скакати так, як заграє хто - підкорятися кому-небудь у всьому, діяти за чиєюсь вказівкою. - Тепер ви будете скакати так, як я заграю! (Фр., II, 1950, 53).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скачу | скачемо |
2 особа | скачеш | скачете |
3 особа | скаче | скачуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скакатиму | скакатимемо |
2 особа | скакатимеш | скакатимете |
3 особа | скакатиме | скакатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скакав | скакали |
Жіночий рід | скакала | |
Середній рід | скакало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скачімо | |
2 особа | скачи | скачіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скачучи | |
Минулий час | скакавши |