скерований
СКЕРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скерувати. Жерла гармат у чохлах були скеровані просто на місто (Смолич, V, 1959, 472); Юрмиться, коливається натовп. Очі всіх скеровані на трибуну (Довж., І, 1958, 44); Його думка, сильним зусиллям волі скерована в інший бік, працювала вже над укладанням нового розділу статті (Фр., VI, 1951, 259); // скеровано, безос. присудк. сл. Ми знаємо, проти кого все це скеровано, замасковано задля чого (Тич., III, 1957, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скерований | скерована | скероване | скеровані |
Родовий | скерованого | скерованої | скерованого | скерованих |
Давальний | скерованому | скерованій | скерованому | скерованим |
Знахідний | скерований, скерованого | скеровану | скероване | скеровані, скерованих |
Орудний | скерованим | скерованою | скерованим | скерованими |
Місцевий | на/у скерованому, скерованім | на/у скерованій | на/у скерованому, скерованім | на/у скерованих |