скиглій
СКИГЛІЙ, я, ч., розм. 1. Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз; плакса. Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники, а це так заболіло і допекло... (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 115).
2. Людина, яка завжди чим-небудь незадоволена, на щось скаржиться, нарікає; нитик. Скиглії і маловіри, засмучені і невлаштовані є і в нашому сьогоднішньому житті. Не менше їх було і в дні громадянської війни, і в дні будівництва Комсомольська-на-Амурі і Дніпрогесу. Але не вони визначали обличчя епохи (Рад. літ-во, 4, 1963, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скиглій | скиглії |
Родовий | скиглія | скигліїв |
Давальний | скиглієві, скиглію | скигліям |
Знахідний | скиглія | скигліїв |
Орудний | скиглієм | скигліями |
Місцевий | на/у скиглії | на/у скигліях |
Кличний | скиглію | скиглії |