скромняга
СКРОМНЯГА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що скромник і скромниця. Вона була певна, що в майбутньому його жде щось незвичайне, це ж із таких скромняг виростають ті, що стають потім відомими, роблять відкриття (Гончар, Тронка, 1963, 251); Бачура згадує Петра Гуржія, а бачить перед собою такого ж скромнягу фронтового розвідника Терьоху з Зауралля (Чаб., Тече вода.., 1961, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скромняга | скромняги |
Родовий | скромняги | скромняг |
Давальний | скромнязі | скромнягам |
Знахідний | скромнягу | скромняг |
Орудний | скромнягою | скромнягами |
Місцевий | на/у скромнязі | на/у скромнягах |
Кличний | скромняго | скромняги |