снувальний
СНУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для снування. Паша забігала в чесальний, снувальний, мотальний і красильний цехи і кликала всіх на вулицю (Бурл., Напередодні, 1956, 239); В'язальниць вчимо управляти.. снувальною машиною (Рад. Укр., 8.IV 1959, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | снувальний | снувальна | снувальне | снувальні |
Родовий | снувального | снувальної | снувального | снувальних |
Давальний | снувальному | снувальній | снувальному | снувальним |
Знахідний | снувальний, снувального | снувальну | снувальне | снувальні, снувальних |
Орудний | снувальним | снувальною | снувальним | снувальними |
Місцевий | на/у снувальному, снувальнім | на/у снувальній | на/у снувальному, снувальнім | на/у снувальних |