совгати
СОВГАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. Те саме, що совати. Дівчина і через ту стерню хутко перейшла, так вправно совгаючи по ній босими ногами, що й не покололася (Л. Укр., III, 1952, 737); Друга гармата була відкрита. Козак засунув у неї щітку й почав нею совгати (Панч, Гарні хлопці, 1959, 98).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | совгаю | совгаємо |
2 особа | совгаєш | совгаєте |
3 особа | совгає | совгають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | совгатиму | совгатимемо |
2 особа | совгатимеш | совгатимете |
3 особа | совгатиме | совгатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | совгав | совгали |
Жіночий рід | совгала | |
Середній рід | совгало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | совгаймо | |
2 особа | совгай | совгайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | совгаючи | |
Минулий час | совгавши |