сон
СОН1, сну, ч. 1. Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. Сон - це внутрішнє гальмування, що виникає в корі великих півкуль головного мозку і є активним нервовим процесом, який захищає нервові клітини від перенавантаження (Знання.., 3, 1968, 28); При світлі воскової свічки.. вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон (Коцюб., І, 1955, 354); Шура, здригаючись, спала тривожним сном (Гончар, III, 1959, 191); - Поспи, дочко, сон усі хвороби лікує... (Зар., На.. світі, 1967, 283); * Образно. Сон, влетівши до хати, бере Харитю під своє крило (Коцюб., І, 1955, 16); // Те саме, що спання. Мати, вся ще у білім, схилялась над ним припухлим од сну лицем (Коцюб., II, 1955, 374); Влаштовуватись делегатам на сон довелося в темряві (Гончар, II, 1959, 183); // Те саме, що сплячка 1. Зимовий сон ведмедя; // спец. Стан рослини, при якому проходить зміна в положенні листя або пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури; // Зимове завмирання рослин. Дерева прокинулися від зимового сну; // перен. Стан повного спокою, тиша в природі і т. ін. Уночі не спимо всі, а вулиця, село у сні, і всюди тихо (Вовчок, І, 1955, 242); Настала ніч, хороша літня українська ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон сповиває землю (Мирний, І, 1954, 62).
Зі (зо) сну - тільки що прокинувшись або не зовсім прокинувшись; спросоння. Кайдаїаиха знову зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось (Н.-Лев., II, 1956, 283); Жінка спустила з постелі ноги,.. і смачно, трохи хрипло зо сну, оповідала, що їй снилось (Коцюб., II, 1955, 283); - Чого ви мене так пізно збудили? - запитав він хрипким зі сну голосом (Тют., Вир, 1964, 7); Крізь (через) сон - не зовсім заснувши або не зовсім прокинувшись. Біля острова лунко викинувся сом і перелякано, крізь сон, заячали лебеді (Стельмах, 1, 1962, 455); Ото раз вночі.. чую я через сон, щось затупотіло під хатою, неначе приїхало на коні (Н.-Лев., III, 1956, 275); На сон грядущий див. грядущий; Пробуджуватися (пробудитися, прокидатися, прокинутися) від (од, зі) сну - переставати спати; Уві (вві) сні - під час спання. Раптом дівчина, стріпнувшись, починає голосно говорити уві сні (Гончар, III, 1959, 321).
^ Гіпнопедичний сон - психофізіологічний стан спокою організму, при якому в пам'ять людини вводиться і закріплюється в ній певна інформація. Гіпнопедію однаковою мірою не можна визнати ні гіпнотичним, ні природним сном. Це цілком особливий психофізіологічний стан, який слід так і назвати - гіпнопедичним сном (Знання.., 5, 1966, 7); Летаргійний (летаргічний) сон див. летаргійний.
@ Богатирський сон див. богатирський; Вганяє в сон кого; Сон налягає (наліг, найшов і т. ін. ) на кого; Сон приходить (прийшов) до кого- хочеться спати кому-небудь. Вже на мене сон налягає, а його нема (Н.-Лев., III, 1956, 280); І от на Уляну найшов сон (Довж., І, 1958, 354); Тільки й відпочивав [Данило] уві сні. Але й сон приходив ненадовго (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 598); Вибиватися (вибитися) зі сну - переставати нормально спати. - Пілотку я заховав у кишеню, бо іду й дрімаю... Так і дивись, що загублю... - Вибились люди зі сну... А маршеві кінця не видно (Гончар, III, 1959, 76);
Відганяти (відігнати, проганяти, прогнати, розганяти, розігнати і т. ін. ) сон - не давати заснути. Перед його очима манячіла чудова рівна Тодозина постать, неначе яке диво, котре одганяло сон од його очей (Н.-Лев., VII, 1966, 106); Щоб прогнати сон, що навалювався на нього теплою хвилею.., хлопець бродив по світлиці (Тют., Вир, 1964, 470); Стручисі не спалося.. Думки всякі розганяли сон (Гр., II, 1963, 299); Впадати в сон - засинати. Фелікс дивився і примічав; часом він впадав у сон, і йому все снилося, як вони йшли Львівською на Лукянівку (Ю. Янов., II, 1954, 36); Заснути вічним сном див. засипати2; Камінний сон - те саме, що Кам'яний сон (див. кам'яний). На ранок, як співали треті півні, Зникав той «перелесник», а дівчина Уквітчана, убрана засипала Камінним сном (Л. Укр., І, 1951, 181);
Кам'яний сон див. кам'яний; Клонить на сон; Сон клонить див. клонити; Мертвецький сон див. мертвецький; Мертвий сон див. мертвий; Морить (морило) на сон; Сон морить (морив) див. морити; На сон знемагати див. знемагати; Не береться (брався) сон див. братися; Неначе (мов, немов і т. ін. ) від (од, зі) сну прокинутися (пробудитися і т. ін. ) - вийти із стану глибокої задуми, забуття. Баба Зінька опам'яталась, неначе прокинулась од сну. Вона поскладала в скриню порозкидане убрання, зачинила й замкнула скриню (Н.-Лев., VI, 1966, 408); Неначе (мов, немов і т. ін. ) крізь сон (уві сні) бачити (чути і т. ін. ) - неясно, невиразно, нечітко бачити (чути і т. ін.). Єремія слухав неначе крізь сон і не зводив очей з пана Дзеньковського (Н.-Лев., VII, 1966, 212); «Чи чуєш ти, Катерино? Біжи зустрічати! Уже прийшов! Біжи швидше! Швидше веди в хату!.. Слава тобі, христе-боже! Насилу діждала!» І Отче наш тихо-тихо, Мов крізь сон, читала (Шевч., І, 1963, 321); Спочатку, в глибині саду, Гнат, мов крізь сон, чув якісь неясні звуки (Стельмах, II, 1962, 347); Неначе (наче, як і т. ін. ) у (в) сні ходити (жити і т. ін. ): а) бути заглибленим у свої мрії, переживання і т. ін., не бачити, не помічати навколишнього. Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (Сос., II, 1958, 476); б) бути у стані, близькому до непритомності. Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Перв., Дикий мед, 1963, 255); Ні (і) сном ні (і) духом не знати (не відати і т. ін. ) див. дух; Ні сну, ні відпочинку див. відпочинок; Оберігати сон див. оберігати; Перебивати (перебити) сон - невчасно будити. Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302); Перший сон - час безпосередньо після засинання. Устав туман.. І холодком прогнав мій перший сон (Зеров, Вибр., 1966, 44); Потягнуло (потягло) на сон (до сну) див. потягти; Свинцевий сон див. свинцевий; Смертельний (смертний) сон див. смертельний, смертний; Сном-духом не знати (не відати і т. ін. ) - те саме, що Ні (і) сном ні (і) духом не знати (не відати і т. ін. ). (див. дух). - Сном-духом не маємо, - виправдувався бригадир. - Самі ламаємо голову: хто б міг? (Гончар, Південь, 1951, 133); Сном знемогтися див. знемагатися; Солодкий сон див. солодкий; Сон [десь] тікає (тікав, утік і т. ін. ) від кого; Сон злітає (злітав і т. ін. ) з очей у кого - не може заснути хто-небудь. Тарас Григорович усе думав, думав про минуле, і сон тікав від нього (Тулуб, В степу.., 1964, 131); Нимидора не спала: сон десь далеко утік од неї (Н.-Лев., II, 1956, 177); Сизий серпанок зоряної ночі покрив сушу й море.. У таку ніч сон злітав з очей, а мрії полонили розум і серце (Дмит., Наречена, 1959, 14); Сон зміг (зборов і т. ін. ) кого - заснув хтось. Я незчулась, як впала на лаву, як і сон мене зміг... (Н.-Лев., III, 1956, 286); Знову зостався Петрусь сам; знову сльози, молитви,.. аж поки не зборов його сон (Мирний, І, 1954, 332); Сон зморить (зморив) див. зморювати; Сон знемагав (знеміг) див. знемагати; Сон на очі не йде див. око1; Сон [не] бере (брав) див. брати; Сон не пристає (не приставав) див. приставати; Сон ие приступає див. приступати; Сон [не] узяв див. узяти; Спати важким сном див. спати; Спати вічним (гробовим і т. ін. ) сном див. спати; Спати (засипати) сном праведника (праведників, праведних і т. ін. ) див. праведник, праведний; Твердий (рідко товстий, товстенький) сон - міцний, непробудний сон. Коли ж тепер забула [Варвара] про зневагу, то заснула.. таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Март., Тв., 1954, 319); Голодуха не відповів. Очі йому склепилася, він упав з коня і заснув твердим сном (Довж., І, 1958, 253); Скільки-то разів, як гасили світло і хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали, потомленому, побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері зірвалися з стін (Вовчок, І, 1955, 297); Тонкий (тоненький) сон - неміцний, тривожний сон. Швидко й світло згасло; поснули панни тонким, чуйним сном (Н.-Лев., І, 1956, 142); Лежить [Даринка] і чує крізь тоненький сон, як недалеко біля неї Ласка щипає траву (Вирган, В розп. літа, 1959, 265); Хилить(хилило) на сон (до сну); Сон хилить див. хилити; Царство сну див. царство.
2. Те, що сниться; сновидіння. Отакий-то на чужині Сон мені приснився! Ніби знову я на волю, На світ народився (Шевч., II, 1963, 45); - А раз приснилось,- признався далі Павло,..- начебто я особисто звільнив увесь світ від ярма капіталізму. - Ніхто не посміхнувся, почувши сон Павла (Довж., І, 1958, 187); Батька свого Данько пам'ятає мало, але часто бачить його в снах (Гончар, І, 1959, 7); *У порівн. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Л. Укр., І, 1951, 374); Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає (Сос., II, 1958, 30); // перен. Те, про що мріє людина; мрія. Нині всі його Надії й сни сповнились; та, котру Він полюбив, його взаїмно [взаємно] любить І гідна щирої любові (Фр., XIII, 1954, 201); Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну, що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимем напевно! (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 62); Тінь і слід - і дружба, і кохання, І вигнання, й пориви, і сни? Та невже було це дожидання Зовсім неможливої весни? (Рильський, II, 1960, 110); // перен. Те, що сприймається як нереальне, примарне, оманливе; протилежне дійсність. Хвилі гойдають Рустема... скачуть, як в танці, зорі ростуть, зникають... так чудно, так дивно... Чи сон - чи дійсність? (Коцюб., II, 1955, 154); У неї ласкаве волосся і свіжі й радісні вуста... Немов під нога квіти стеле і очі п'є йому до дна... Вона - не сон, вона Ягелла - дочка магната Рудзяна (Сос., І, 1957, 349).
Золотий сон: а) приємне сновидіння, що дає відчуття щастя, насолоди. Заснувша, Софія потопала у золотих снах (Л. Укр., III, 1952, 503); Невже вона справді з години на годину може бути тут? Іноді Чернишеві це здавалось малоймовірним, як виблиск золотого сну (Гончар, III, 1959, 391); б) мрія про щастя, радість. В самоті, гризоті Давні сни золоті Розійшлись,.. Наче дим по лугах (Фр., XIII, 1954, 82); Приємних снів! - побажання доброго відпочинку тому, хто збирається спати; добраніч. Він накинув наопашки кожушок, начепив на голову кубанку і вийшов з хати.. - Приємних снів!..- крикнув, закриваючи двері (Тют., Вир, 1964, 165).
@ І (й) в (ві, вві) сні не снилося (не сниться) див. снитися; І (й, навіть) уві (у) сні не присниться (не приснилось [би], приснитись не могло) див. приснитися; Сон наяву див. наяву; Сон рябої кобили див. кобила; Сон у руку див. рука; [Спати] і в (уві) сні бачити - дуже прагнути чогось. Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб - самому. Спать - і в сні бачить себе на його місці (Головко, А. Гармаш, 1971, 387); Як страшний (лихий і т. ін. ) сон - про щось погане, неприємне, в існування чого важко повірити, що не можна пояснити.
СОН2, сону, ч. (Pulsatilla Adans.). Лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками. Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілка, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим соном (Н.-Лев., І, 1956, 408); Всі дівчата.. почали чіпляти на пагінці хто букетик фіалок, хто дзвоники сону, хто барвистої заполочі чи й паперову квітку (Смолич, Мир.., 1958. 26); Там, де недавно лежав ще сніг, цвітуть уже ніжні проліски та волохатий сон (Дмит., Наречена, 1959. 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сон | сони |
Родовий | сону | сонів |
Давальний | сонові, сону | сонам |
Знахідний | сон | сони |
Орудний | соном | сонами |
Місцевий | на/у соні | на/у сонах |
Кличний | соне | сони |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сон | сни |
Родовий | сну | снів |
Давальний | снові, сну | снам |
Знахідний | сон | сни |
Орудний | сном | снами |
Місцевий | на/у сні | на/у снах |
Кличний | сне | сни |
сона
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сона | сони |
Родовий | сони | сон |
Давальний | соні | сонам |
Знахідний | сону | сони |
Орудний | соною | сонами |
Місцевий | на/у соні | на/у сонах |
Кличний | соно | сони |