специфіка
СПЕЦИФІКА, и, ж. Відмітні особливості предмета, явища; те, що характерне для певного предмета, явища. Пісня має свою особливу художньо-поетичну специфіку. Не кожен вірш співається і не кожен віршований рядок кладеться на музику (Мал., Думки.., 1959, 68); Специфіка балету полягає в дуже складних, умовних зв'язках танцювального образу з повсякденним життям (Мист., 1, 1959, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | специфіка | специфіки |
Родовий | специфіки | специфік |
Давальний | специфіці | специфікам |
Знахідний | специфіку | специфіки |
Орудний | специфікою | специфіками |
Місцевий | на/у специфіці | на/у специфіках |
Кличний | специфіко | специфіки |