спонукальний
СПОНУКАЛЬНИЙ, а, е. Який є спонукою до чого-небудь або який спонукає до чогось. Ні у комуністичних партій, ні у жодної соціалістичної країни нема спонукальних причин для розв'язування війни і воєнного нападу на інші країни (Маніф. миру, 1957, 23); Спонукальним моментом трудової діяльності людини є усвідомлення нею мети своїх трудових зусиль (Ком. Укр., 2, 1974, 61).
& Спонукальне речення - речення, яке виражає різні форми волевиявлення, від прохання чи застереження до категоричного наказу.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спонукальний | спонукальна | спонукальне | спонукальні |
Родовий | спонукального | спонукальної | спонукального | спонукальних |
Давальний | спонукальному | спонукальній | спонукальному | спонукальним |
Знахідний | спонукальний, спонукального | спонукальну | спонукальне | спонукальні, спонукальних |
Орудний | спонукальним | спонукальною | спонукальним | спонукальними |
Місцевий | на/у спонукальному, спонукальнім | на/у спонукальній | на/у спонукальному, спонукальнім | на/у спонукальних |