спорові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спорові | |
Родовий | спорових | |
Давальний | споровим | |
Знахідний | спорові | |
Орудний | споровими | |
Місцевий | на/у спорових | |
Кличний | спорові |
спір
СПІР1, спору, ч. 1. Словесне змагання; обговорення чого-небудь двома або кількома особами, в якому кожна з сторін обстоює свою думку, свою правоту. - Основою нашого спору нехай буде.. атеїзм... (Хотк., І, 1966, 51); Оце, закінчивши сівбу І маючи дозвілля, Відпочиваємо добу (Сьогодні в нас неділя). Про те, Який там день у вас [в Америці], Тут вийшов спір між нами (Воскр., З перцем!, 1957, 129); // Полеміка (звичайно в пресі) з різних питань науки, літератури, політики і т. ін. Бувають такі спори і така боротьба думок у пресі, які допомагають читачам ясніше зрозуміти питання політики, глибше усвідомити їх значення, твердіше розв'язати їх (Ленін, 24, 1972, 160); Мені часто.. наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Л. Укр., V, 1956, 62); // Серйозна суперечка; сварка. І каже Лев: «Я зараз поділю [їжу]; Глядіть, щоб не було ніякого тут спору, Бо перекору не терплю!..» (Гл., Вибр., 1951, 110); // перен. Суперечність, зіткнення. Весь вік з водою він [байдак] у спорі, Все пінить хвилю і тремтить... А тій, блискучій, що за горе - Сплеснула й геть собі біжить (Черн., Поезії, 1959, 193).
2. перев. мн. Взаємні домагання щодо володіння чим-небудь, посідання чогось і т. ін., вирішувані перев. судом. Між Рудим і Лукашевичем багато літ ішла судова тяганина за границю їх маєтностей. Спір той перейшов до них від колишніх власників (Рильський, Веч. розмови, 1964, 43); Кожне дисциплінарне стягнення робітник або службовець може оскаржити в комісії по трудових спорах (Рад. Укр., 15.I 1967, 4).
СПІР2, спору, ч., розм. Швидкість, спритність, успішність (у роботі, діяльності і т. ін.). - Постаріли ми ще за сі годи - нема й того спору в руках, що й тоді був (Барв., Опов.., 1902, 503); [Мати:] Ей, рибонько, то ви вже обробились? Ну, що то сказано, як хто робітний та здужає?.. А в нас - маленька нивка, та й то бог спору не дає... (Л. Укр., III, 1952, 234).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спір | спори |
Родовий | спору | спорів |
Давальний | спорові, спору | спорам |
Знахідний | спір | спори |
Орудний | спором | спорами |
Місцевий | на/у спорі | на/у спорах |
Кличний | споре | спори |
споровий
СПОРОВИЙ, а, е, біол . 1. Прикм. до спора. Передпосівна обробка насіння ячменю споровими бактеріями, виділеними з його ризосфери, підвищувала врожайність на 20-25% (Мікр. ж., XXII, 5, 1960, 20); Спорова клітина; // Здійснюваний за допомогою спор. Спорове розмноження; // Який складається із спор. У рослин, уражених цією хворобою [сажкою], волоть повністю руйнується і перетворюється на темну спорову масу, покриту білою плівкою (Хлібороб Укр., 4, 1972, 24).
2. у знач. ім. спорові, вих, мн. Рослини, що розмножуються спорами і не мають квітів та насіння. На початку юрського періоду клімат поліпшується, і район Києва поступово перетворився на болотяну низовину, де росли тропічні та субтропічні представники спорових і голонасінних (Знання.., 12, 1971, 18).
Спорові рослини - застаріла назва всіх відділів нижчих рослин, мохоподібних і папоротеподібних, що розмножуються спорами. Вчені вважають, що на нашій планеті зростає близько 150 тисяч видів вищих спорових та квіткових рослин (Роб. газ., 10.Х 1974, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | споровий | спорова | спорове | спорові |
Родовий | спорового | спорової | спорового | спорових |
Давальний | споровому | споровій | споровому | споровим |
Знахідний | споровий, спорового | спорову | спорове | спорові, спорових |
Орудний | споровим | споровою | споровим | споровими |
Місцевий | на/у споровому, споровім | на/у споровій | на/у споровому, споровім | на/у спорових |