спорохнявіти
СПОРОХНЯВІТИ, ію, ієш і рідше СПОРОХНІТИ, ію, ієш, док . 1. тільки 3 ос. Зробитися трухлим, перетворитися на труху; струхлявіти. Дуб уже вмер, засох, вільхи спорохнявіли, кора на березах зжовкла (Загреб., Європа 45, 1959, 49); - Комода вже спорохнявіла (Н.-Лев., IV, 1956, 316); [Луїза:] Хоч би хто взяв батога, та вам гарту додав, а то вам уже й кості спорохніли (Л. Укр., IV, 1954, 251).
2. перен. Стати немічним, дряхлим; одряхліти. Не вистачить [сили] - зігнешся, скрутишся.. та й спорохнявієш у тих хащах (Мур., Бук. повість, 1959, 17).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорохнявію | спорохнявіємо |
2 особа | спорохнявієш | спорохнявієте |
3 особа | спорохнявіє | спорохнявіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спорохнявів | спорохнявіли |
Жіночий рід | спорохнявіла | |
Середній рід | спорохнявіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спорохнявіймо | |
2 особа | спорохнявій | спорохнявійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | спорохнявівши |