спростовувач
СПРОСТОВУВАЧ, а, ч. Той, хто спростовує що-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спростовувач | спростовувачі |
Родовий | спростовувача | спростовувачів |
Давальний | спростовувачеві, спростовувачу | спростовувачам |
Знахідний | спростовувача | спростовувачів |
Орудний | спростовувачем | спростовувачами |
Місцевий | на/у спростовувачі, спростовувачу, спростовувачеві | на/у спростовувачах |
Кличний | спростовувачу | спростовувачі |