спряжений
СПРЯЖЕНИЙ1, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спрягти1.
2. у знач. прикм., спец. Взаємозв'язаний, взаємодіючий. Комплексні числа виду а +bі а-bі називаються спряженими (Алг., II, 1957, 162); Оброблювані поверхні багатьох деталей є спряженими (розташованими паралельно, перпендикулярно або під кутом одна до одної) (Фрез. справа.., 1957, 144).
СПРЯЖЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спрягти2. Несла [Галя] гарячу сковороду,.. спряжена яєшня [яєчня] то здималась своїми жовтими очками, то шкварчала.. салом (Мирний, IV, 1955, 130).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | спряжений | спряжена | спряжене | спряжені |
Родовий | спряженого | спряженої | спряженого | спряжених |
Давальний | спряженому | спряженій | спряженому | спряженим |
Знахідний | спряжений, спряженого | спряжену | спряжене | спряжені, спряжених |
Орудний | спряженим | спряженою | спряженим | спряженими |
Місцевий | на/у спряженому, спряженім | на/у спряженій | на/у спряженому, спряженім | на/у спряжених |