спряження
СПРЯЖЕННЯ, я, с . 1. Дія за знач. спрягати. Коли б хто завдав собі працю спрягати.. якнайсуперечніші поняття і творити з них якнайфантастичніші образи, то, певно, ледве міг би найти щось суперечнішого і фантастичнішого від спряження тих двох слів: «католицький панславізм» (Фр., Публіцистика, 1953, 32); Місце спряження головної і допоміжної ріжучих кромок називається вершиною різця (Різальні інстр.., 1959, 20).
2. Спосіб з'єднання, скріплення частин, деталей механізмів і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спряження | спряження |
Родовий | спряження | спряжень |
Давальний | спряженню | спряженням |
Знахідний | спряження | спряження |
Орудний | спряженням | спряженнями |
Місцевий | на/у спряженні | на/у спряженнях |
Кличний | спряження | спряження |