спутувати
СПУТУВАТИ, ую, уєш, недок., СПУТАТИ, аю, аєш, док., перех . 1. Стягувати путом (у 1 знач.) передні ноги коня або іншої тварини. Хмельницький спутав свойого [свого] коня і пустив його пастися на полянці (Фр., IV, 1950, 174); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (Скл., Святослав, 1959, 45); Увечері погнав [Давид] Плачиндині воли на переліг, спутав їх, мов коней (Стельмах, І, 1962, 478).
2. Зв'язувати комусь руки, ноги; скручувати. Схопили сердешного Левка.. Руки поясами зв'язали й ноги спутали, щоб не побіг та не втік (Кв.-Осн., II, 1956, 260); Замолоду рідну бабу залізним кінським путом спутав [куркуль] (Крот., Сини.., 1948, 45); Руки йому завернули за спину і миттю спутали Даниловим очкуром (Смолич, Мир.., 1958, 15); // перен. Обмежувати кого-небудь у чомусь, позбавляти свободи дій. - Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Нар. лірика, 1956, 298); Наталя була з тих небагатьох молодих жінок, які вважали, що діти спутують окремих осіб, котрих чекає стрімкий рух по життєвій дорозі (Автом., Щастя.., 1959, 5).
@ Спутувати (спутати) руки й (та) ноги - те саме, що Зв'язувати (зв'язати) руки й (та) ноги (див. рука).
3. розм. Заважати рухатися, перешкоджати рухові. - Мені травка ніжок не спутала І росиця очиць не вибила (Чуб., V, 1874, 553); На гору Оксана піднімалась якось несміливо, мовби вузька сукня спутувала їй ноги (Чорн., Визвол. земля, 1959, 209).
4. перен., розм. Викликати почуття кохання до себе; зваблювати, спокушати. - Прийде [Охрім] та як візьметься її клясти, що, мовляв, спутала ти мене, вчарувала! Вона сміється, очима грає (Дн. Чайка, Тв., 1960, 79).
5. перен., розм. Хитрощами, лестощами і т. ін. заплутувати кого-небудь, примушувати помилятися; вводити в оману. Ноги аж тремтіли, щоб швидше вибратися на волю. Але мене всипали лагідними словами, спутували щирими очима і осмішками (Вас., IV, 1960, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спутую | спутуємо |
2 особа | спутуєш | спутуєте |
3 особа | спутує | спутують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спутуватиму | спутуватимемо |
2 особа | спутуватимеш | спутуватимете |
3 особа | спутуватиме | спутуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | спутував | спутували |
Жіночий рід | спутувала | |
Середній рід | спутувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | спутуймо | |
2 особа | спутуй | спутуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | спутуючи | |
Минулий час | спутувавши |