співіснування
СПІВІСНУВАННЯ, я, с. Одночасне або спільне існування кого-, чого-небудь. Співіснування народної поезії і літератури цілком можливе.. Сучасна література допомагає народним талантам глибше усвідомити дійсність (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 22); До мирного змагання, до мирного співіснування радянський уряд кличе всі держави світу (Довж., III, 1960, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | співіснування | співіснування |
Родовий | співіснування | співіснувань |
Давальний | співіснуванню | співіснуванням |
Знахідний | співіснування | співіснування |
Орудний | співіснуванням | співіснуваннями |
Місцевий | на/у співіснуванні | на/у співіснуваннях |
Кличний | співіснування | співіснування |