стародрукований
СТАРОДРУКОВАНИЙ, а, е. Надрукований до другої половини XVII ст. у Росії, на Україні, в Польщі. Виявлення в Гарвардській бібліотеці букваря, надрукованого 1574 року у Львові Іваном Федоровим, було зустрінуте науковою громадськістю з величезним зацікавленням. Незабаром у Копенгагенській королівській бібліотеці було знайдено ще один стародрукований церковнослов'янський буквар (Рад. літ-во, 1, 1969, 83).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стародрукований | стародрукована | стародруковане | стародруковані |
Родовий | стародрукованого | стародрукованої | стародрукованого | стародрукованих |
Давальний | стародрукованому | стародрукованій | стародрукованому | стародрукованим |
Знахідний | стародрукований, стародрукованого | стародруковану | стародруковане | стародруковані, стародрукованих |
Орудний | стародрукованим | стародрукованою | стародрукованим | стародрукованими |
Місцевий | на/у стародрукованому, стародрукованім | на/у стародрукованій | на/у стародрукованому, стародрукованім | на/у стародрукованих |