стирлований
СТИРЛОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стирлувати. Годинами ждуть черги обози, біженці, лазарети, реве стирлована у величезні гурти худоба (Гончар, Таврія.., 1957, 569); Коли дівчина підбігла до випасу, череда вже стояла край шляху стирлована (Добр., Тече річка.., 1961, 194); Біля порожнього стирлованого місця, де стояло авто, лежали двоє убитих фашистських офіцерів (Ле, Клен. лист, 1960, 113).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стирлований | стирлована | стирловане | стирловані |
Родовий | стирлованого | стирлованої | стирлованого | стирлованих |
Давальний | стирлованому | стирлованій | стирлованому | стирлованим |
Знахідний | стирлований, стирлованого | стирловану | стирловане | стирловані, стирлованих |
Орудний | стирлованим | стирлованою | стирлованим | стирлованими |
Місцевий | на/у стирлованому, стирлованім | на/у стирлованій | на/у стирлованому, стирлованім | на/у стирлованих |